Лекція. Технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В.Ф.Шаталов)

Тема лекції: Технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових

моделей навчального матеріалу ( В.Ф.Шаталов).

Знати: класифікаційні параметри технології, її цільові орієнтації; принципи В.Ф.Шаталова, особливості змісту та методики його технології.

Вміти: з метою інтенсифікації здійснення навчального процесу вміти вивчати і впроваджувати ідеї технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу.

Тип лекції: тематична.

Ключові поняття: технологія навчання, інтенсифікація навчання, оптимізація навчання, групова форма роботи, опорний конспект, опора, опорна схема, опорний сигнал, укрупнений блок.

Інтерактивні методи навчання: перетинання тем, схеми-опори.

Здоров’язберігаючі технології: фізкультхвилинка.

План

1. Бібліографічні відомості про В.Ф.Шаталова.
2. Технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу ( В.Ф.Шаталов).

Основна література

1. Селевко, Г.К. Энциклопедия образотворчих технологий [Текст] : В 2 т. Т.1. / Г. К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с.. – С.287 - 299.

Додаткова література

1. Шаталов, В.Ф. Куда и как исчезли тройки. – М.: Педагогика, 1988.
2. Шаталов, В.Ф. Сквозь призму сердца. - М., 2002.
3.  Шаталов, В.Ф. Соцветие талантов. - М.: 2002.
4. Шаталов, В.Ф. Трудных детей не бывает. – М.: СПб, 2002.

Інтернет-ресурси

1. Школа-студия Шаталова Виктора Федоровича, народного учителя СССР [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  shatalovschools.ru

2. Система інтенсивного навчання педагога-новатора В.Ф. Шаталова року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: info-library.com.ua›books-text-10627.html

 

1.  Бібліографічні відомості про В.Ф.Шаталова

Шаталов Віктор Федорович – народний вчитель СРСР, професор Донецького інституту соціальної освіти.

Розробив і втілив у практику технологію інтенсифікації навчання; довів великі, ще не розкриті резерви традиційної класно–урочної системи навчання.

«Всі діти талановиті» - головний принцип роботи В.Шаталова. він перетворював трієчників з відмінників, зацікавлював і захищав своїх учнів.

Автор методики прискорення навчання.

Почесний Президент літературної асоціації «Данте Алигьери» в Італії.

Висновки. Шаталов В.Ф. – вчитель, вчений, розробник сучасної технології інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу.

 2. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу В.Ф.Шаталова

Класифікаційні параметри технології:

Тип управління навчально–виховним процесом: Система малих груп + «репетитор»+ «консультант».

Переважають пояснювально–ілюстративні методи.

Організаційні форми: класно–урочна, академічна, індивідуально-групова.

Переважають засоби: наочні + знакові + комп’ютерні.

Підхід до дитини і орієнтація педагогічної взаємодії: співробітництво з елементами дидактоцентризма.

Цільові орієнтації:

-              навчання всіх дітей, з різними індивідуальними особливостями;

-              ліквідація неуспішності;

-              прискорене навчання (навчання за 9років в об’ємі середньої школи);

-              виховання працелюбності, самостійності;

-              щоденні уроки фізвиховання.

Принципи Шаталова:

-              Застосування орієнтованої основи дій у вигляді наочних опорних сигналів.

-              Вивчення крупними блоками.

-              Високий рівень складності.

-              Динамічний стереотип діяльності.

-              Обов’язковий поетапний контроль.

-              Багаторазове повторення.

-              Особистісно орієнтований підхід.

-              Гуманізм (Всі діти талановиті).

-              Навчання без примусу.

-              Безконфліктність навчальної ситуації, гласність успіхів кожного, перспективи для виправлення, росту, успіху.

-              Поєднання навчання і виховання.

Особливості змісту

Знання засвоюємо через слово. Процес переходу думки до розгорнутого висловлювання починається в мозку з загальної схеми висловлювання. А потім переходить до пошуку мислетельних одиниць і оформлення в мові.

Сприймання мови йде в зворотньому порядку: за значенням слів виокремити суть повідомлення (думки).

Механізм розуміння всіх рівнів цілого в мові має 2 процеси: прогнозування (розгортання) і перекодування (згортання) мови. Обидва функціонують одночасно в межах оперативної пам’яті (7+2= магічне число» Дж Міллера).

Вчитель ( той хто говорить) – утримує головну думку і не задумується над пошуком слів. Слухач повинен за елементами висловлювань створити цілісну картину і зробити смислове групування, визначити суть.

Відзначимо, що при перекодуванні у внутрішню мову текст перетворюється в образи – символи.   → Необхідна наочність.

Психологічна гіпотеза, що лежить в основі методики Шаталова: наочний посібник, незалежно від того, яке явище відображає, підсилює механізм розуміння на рахунок опори на зоровий аналізатор, який порівняно зі слуховим збільшує об’єм одномоментного сприймання.

Опорний конспект (конспект опорних сигналів) – це наочна схема, в якій відображені одиниці інформації, зв’язки між ними, введено знаки, які нагадують про приклади, досліди, що конкретизують абстрактний  матеріал.

Опора – орієнтовна основа дій, спосіб зовнішньої організації внутрішньої думки діяльності дитини.

Опорний сигнал – асоціативний символ (знак, слово, схема, малюнок ), що заміняє певне смислове значення.

Опорний конспект – система опорних сигналів у вигляді короткого умовного конспекту, що представляє собою наочну конструкцію, яка замінює систему фактів, понять, ідей як взаємопов’язаних елементів цілої частини навчального матеріалу.

Опорні сигнали є моделлю тестів різного рівня розуміння. Процес викладу матеріалу на уроках Шаталова передбачає його поступове поглиблення і конкретизацію змістової частини на основі асоціативних процесів.

Матеріал вводиться крупними порціями з поділом на блоки.

Важливою є форма сигналів.

Засоби відображення:

Малюнки, схеми, графіки, креслення, цифри, шифри, слова, умовні, значки,

Колір, форма, букви, розмір.

Вимоги до оформлення:

лаконізм, простота, доступність, розуміння, оригінальність, несхожість, змістовий акцент, різноманіття форм, по блокова компоновка (3-5 блоків), емоційність.

Особливості методики

Стереотип діяльності

1. Введення нової інформації

-       укрупнений блок;                Система виробляє у учнів звичку до відповідної

-       опорний конспект               форми роботи і поведінки – зовнішнє управління

стає внутрішнім

Вивчення теорії в класі

-              звичайне пояснення біля дошки (з крейдою, наочністю, ТЗН);

-              повторне пояснювання за яскравим плакатом – опорним конспектом;

-              коротке пояснювання за плакатом;

-              індивідуальна робота учнів зі своїми конспектами;

-              фронтальне закріплення за блоками конспекту.

Економія часу.

Висока щільність уроку.

2. Самостійна робота вдома

(пам’ятка учню)

            Опорний конспект,                          - згадай пояснення вчителя,

            допомога батьків                                використовуючи конспект;

                                                                       -  прочитай матеріал по підручнику;

                                                                       -  порівняй прочитане з конспектом;

                                                                       -  розкажи матеріал підручника за допомогою

                                                                           конспекту;

                                                                       -  запам’ятай напам’ять конспект як опору

    розповіді;

-  відтвори письмово конспект і порівняй

   зі зразком.

Кодування -  декодування.

3. Перше повторення – фронтальний контроль:

(Урок – контроль конспекту)

-       всі учні відтворюють конспект по пам’яті;

-       вчитель перевіряє роботи по мірі надходження;

-       одночасно йде «тихе» і комп’ютерне опитування;

-       після письмової роботи – голосне опитування.

Найважливіший момент – усне проговорювання опорного конспекту – необхідний етап зовнішньої діяльності при засвоєнні.

Зворотній зв'язок.

Обов’язковість («невідворотність») контролю.

4. Друге повторення – узагальнення і систематизація. Взаємоконтроль.

-              Публікація списку залікових питань заздалегідь: підготовка;

-              використання всіх видів контролю (біля дошки, тихого, письмового і ін.);

-              взаємоопитування і взаємодопомога;

-              ігрові елементи (змагання команд, розгадування ребусів і т.д.);

-              прийоми зняття напруги (музики, світла, паузи і т.д.)

Допомога, доброзичливість. Відбувається утворення внутріпредметних зв’язків.

5. Шлейф методичних прийомів (педагогічних мікроелементів):

-       польотне повторення;

-       релейні контрольні роботи;

-       десантний метод;

-       метод ланцюжків;

-       метод Усикіна;

-       «купання» в задачах;

-       пошук помилок в книгах;

-       розв’язування задач на аркушах;

-       переконування в користі повторення;

-       розв’язування задач за вибором;

-       розв’язування в 4 руки;

-       урок дослідів;

-       удар «по мізкам»;

-       розв’язування знизу – догори;

-       право на помилку;

-       варіативне повторення;

-       заохочення підказки;

-       урок відкритих думок;

-       шостий бал;

-       загальний зошит;

-       творчий конспект;

-       скоромовка.