Print this chapterPrint this chapter

Семінарське заняття. Технологія розвивального навчання «Росток»

1. Семінарське заняття

 

Змістовий модуль №2

Семінарське заняття №4

Тема: Науково-педагогічний проект «Росток».

Студенти повинні знати: мету проекту, його актуальність, концепцію, принципи та загальну характеристику впровадження проекту в практику роботи початкової школи.

Студенти повинні вміти: з метою сприяння саморозвитку учнів, виробленню вмінь самостійно (частково чи повністю) розв’язувати учбові завдання, вміти управляти переходом учнів від зони ближнього розвитку в зону актуального розвитку, підбираючи та використовуючи завдання з урахуванням індивідуальних можливостей учнів.

Кількість годин 2.

Обладнання: комплекс методичного забезпечення програми «Росток» для 1 – 4 класів, презентація «Росток».

Ключові поняття: розвивальне навчання, зони розвитку, методичне забезпечення, науково-педагогічний проект.

Інтерактивні методи навчання: мікрофон, «Навчаючи вчуся».

Здоров’язберігаючі технології: фізкультхвилинка.

План семінару

  1. Історична довідка.
  2. Актуальність, мета та завдання проекту «Росток».
  3. Правова основа проекту.
  4. Концепція науково-педагогічного проекту «Росток».
  5. Аналіз типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом «Росток».
  6. Аналіз викладання «Довкілля» за програмою «Росток».
  7. Аналіз викладання математики за програмою «Росток».
  8. З досвіду впровадження проекту в школах Берислава та Херсонської області.

 

Література:

  1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Текст] // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. -  2011. - №14 - 15. - С.7 - 19.
  2.  Навчальні програми  для  загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 –4 класи. [Текст] - К. :  Видавничий дім «Освіта», 2013. – 392 с.
  3. Про Типові навчальні плани початкової школи [Текст] // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2011. - №17 – 18. – С.11 – 22.
  4. Пушкарьова, Т. Науко-педагогічний проект «Росток» // Рідна школа. – 2009. - №8-9. – С.45-50.
  5. Система Р.Н. Впровадження, поширення, розвиток // Початкова освіта. – 2009. - №17. – С.2-9.
  6. Сучасні шкільні технології / Упоряд. І.Рожнятьвська, В.Зоц. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. – 112с.

Інтернет-ресурси:

  1. Науково-педагогічний проект «Росток» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rostok.org.ua/
  2. Обучение по программе «Росток» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kids.to-var.com/index.php/deti/school/478-rostok

Хід заняття

1. Вступна частина

- організаційний момент;

- повідомлення мети заняття.

2.  Навчально – дискусійна частина

(дискусія за питаннями плану)

План

-         Історична довідка.

-         Актуальність, мета та завдання проекту «Росток».

-         Правова основа проекту.

-         Концепція науково-педагогічного проекту «Росток».

-         Аналіз типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за науково-педагогічним проектом «Росток».

-         Аналіз викладання «Довкілля» за програмою «Росток».

-         Аналіз викладання математики за програмою «Росток».

-         З досвіду впровадження проекту в школах Берислава та Херсонської області.

-         Висновки.

Виступи з питань плану доповідачів та опонентів.

Обговорення повідомлень студентів, пояснення і уточнення.

3. Заключна частина.

-  підведення підсумків, мотивована оцінка роботи студентів та їх доповідей;

-  пояснення завдань наступного заняття.

 

Методичні рекомендації студенту

при підготовці до семінарського заняття

1.     Уважно опрацюйте літературу до семінарського заняття.

2.     Згадайте загальні засади технології розвивального навчання.

3.     Складіть опорний конспект за пунктами плану семінарського заняття.

 

ДОДАТОК

У сучасному освітньому просторі інтенсивно розвиваються процеси активізації науково-педагогічної ініціативи та творчості на засадах гуманізації, інтеграції, діяльнісного підходу, що мають на меті успішну самореалізацію особистості. Результатами такої творчості є нові педагогічні проекти й моделі освіти; методи та технології навчання і виховання; навчальні програми, підручники та посібники; сучасні типи навчальних закладів. Розв'язання актуальної проблеми практичного втілення цих результатів педагогічної творчості у зміст та методи навчання і виховання підростаючого покоління може стати суттєвим внеском у розвиток сучасної освіти України.

У контексті активізації науково-педагогічної ініціативи та творчості був розроблений науково-педагогічний проект «Росток».

Метою проекту «Росток» є формування здібностей до саморозвитку і самореалізації особистості на засадах інтеграції та діяльнісного підходу до навчання і виховання.

Актуальність проекту «Росток». Нині особливої актуальності набуває проблема створення розвивальних освітніх програм, орієнтованих на формування здібностей до самоорганізації; самонавчання; саморозвитку.

Основні завдання: підвищення рівня фізичного, психічного, морального, інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної творчої діяльності на основі інтеграції, гуманітаризації та екологізації змісту, методів і педагогічних технологій навчання, реалізованих у новому науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи.

Правова основа проекту. Дослідно-експериментальна робота з модернізації змісту, методів та технологій навчання і виховання дітей за науково-педагогічним проектом «Росток» (науковий керівник і автор проекту - кандидат педагогічних наук, доцент, начальник відділу менеджменту освіти і вивчення педагогічного досвіду Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України Т.О. Пушкарьова) проводиться відповідно до наказів Міністерства ос­віти і науки України від 31.01.2005р. №62 «Про роз­виток науково-педагогічного проекту «Росток» в Ук­раїні», від 31.01.2005р №63 «Про підготовку вчителів до роботи у науково-педагогічному проекті «Росток», від 05.06.2006р. №430 «Про затвердження типових навчальних планів для навчальних закладів, які пра­цюють за науково-педагогічним проектом «Росток».

Основою проекту «Росток» є інтегративно-діяльнісний підхід до формування інноваційного мислення учня і вчителя. Дослідження показали, що такий підхід дає змогу створити умови для ефективного формування не тільки стійкої системи знань і цінностей, а також інноваційного мислення і готовності учнів до саморозвитку.

Концепція науково-педагогічного проекту «Росток» успішно впроваджується в практику роботи шкіл України і постійно доопрацьовується за результатами дослідження й зауваженнями експертів і педагогів-практиків, які беруть участь в експерименті. Концептуальні матеріали, а також результати, отримані на попередньому етапі експерименту (оцінка наукових консультантів програми, експертів, перелік розробленого наукового та навчально-методичного забезпечення експерименту, результати його апробації, висновки учасників експерименту), опубліковані у фахових виданнях. Концепція науково-педагогічного проекту «Росток» ґрунтується на таких принципах:

особистісного підходу до учня, вчителя, батьків, що потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі. Важливо, щоб людина не тільки відчувала себе особистістю, але і поважала іншу людину, її індивідуальність та неповторність;

системності освіти - забезпечує цілісність освіти, як єдиного взаємопов'язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних та суспільних наук;

екологізації освіти - передбачає побудову змісту освіти, спрямованого на формування уявлень учнів про взаємозв'язки процесів і явищ у природі, про її об'єктивну та універсальну цінність, місце людини в природі як її невід'ємної складової та необхідність дбайливого ставлення до природи;

єдності національного та загальнолюдського в освіті - допомагає запобігти впровадженню як космополітичних, так і націоналістичних ідей у навчально-виховний процес;

пріоритету розвивального навчання і виховання - стверджує безпосередній вплив навчання і виховання на розвиток дитини, формування в неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в зміст освіти, - це не тільки мета, а й засіб розвитку сприйняття, мислення, пам'яті, емоцій, уваги, уяви, творчих здібностей особистості;

пріоритету творчої діяльності - зумовлює необхідність створення методик і технологій навчання й виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову роботу і створюють максимальні умови для неї;

додатковості - потребує, щоб нові методики, технології, навчальні посібники, підручники становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу;

інтеграції - поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи.

Принцип інтеграції відображає глибокий взаємозв'язок гуманітарних, природничих, еколо­гічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання і виховання дітей. Він передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, методів та технологій освіти у комплексній програмі розвитку дітей «Росток».

Реалізувати сповна вищезазначені принципи в межах конкретної педагогічної ініціативи є склад­ним завданням, але потрібно намагатися максимально враховувати їх у процесі створення виховних і навчальних технологій. Під час розроблення комплексної програми розвитку дітей «Росток» названі принципи стали тими орієнтирами, які визначають шляхи вирішення завдань цього педагогічного експерименту.

Орієнтація програми «Росток» на принцип пріоритету розвивального навчання і виховання спонукала нас звернутися до наукової спадщини Л.С.Виготського. Дослідник одним із перших запровадив до психологічної теорії поняття діяльності і обґрунтував основи творчої діяльності дитини. Також ми спиралися на дослідження Д.Б.Ельконіна, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, праці яких склали осно­ву теорії розвивального навчання.

У ході дослідження ми дійшли висновку, що розвивальне навчання є одним із важливих компонентів гуманізації освіти, а також її необхідною умовою. Дійсно, гуманізація передбачає акцентування освіти на особистість учня, забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку його здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Розвивальне навчання реалізує саме таку мету і має своїм результатом формування пошукової активності як необхідного компонента навчальної діяльності. Відомо, що духовність - притаманна людині форма пошукової активності. Саме формування духовності людини є основною метою гуманізації освіти.

Критикуючи психологічні теорії, в яких стверджується, що розвиток дитини не залежить від про­цесів виховання і навчання, а є самостійним процесом, засновники теорії розвивального навчання дійшли висновку про взаємозалежність процесу розвитку дитини і навчально-виховного процесу. Л.С.Виготський зазначав, що педагогіка повинна орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день дитячого розвитку. Тільки тоді вона зможе викликати до життя ті процеси, які нині лежать у зоні найближчого розвитку. А відомий педагог, знавець дитячої психіки Ш.Амонашвілі наголошує: «Завдання педаго­гічне полягає в тому, щоб створити освітній процес зі своїми предметно-просторовими, морально-соціальними якостями, який дасть можливий простір для задоволення дитиною її пристрасті до розвитку, більш того, цей процес повинен випереджати прояв деяких якостей дитини і запрошувати їх до активного руху. Таким чином необхідно пропонувати дитині необхідні для становлення її багатогранної природи умови» (Ш.Амонашвили. Школа жизни. М., 1996, С.13). Тобто, під впливом навчання та виховання, конкретних умов навчально-виховного процесу формуються здібності, яких у дитини ще не було. На цій основі побудована теорія розвивального навчання, основна суть якої в тому, що вона стверджує безпосередній вплив навчання на розвиток дитини, формування у неї нових здібностей.

Основою розвивального навчання та виховання виступає його зміст, від якого залежать методи», технології. Як зазначає О.Я.Савченко, «навчання розвиває учнів не тільки своїм змістом..., але й процесуальною стороною, тобто тим, як вона організована». О.Я.Савченко виділяє напрями навчально-виховної роботи з розвитку дитини: розвиток процесів сприймання, оволодіння всім діапазоном загальнонавчальних умінь і навичок, нагромадження індивідуального досвіду пошукової діяльності, розвиток уяви і літературної творчості, вправляння в комбінуванні, конструюванні, перетворенні. Науковець підкреслював що «ігнорування будь-якого із цих напрямів роботи звужує, збіднює розвивальний вплив найдосконалі­шого змісту навчання» (О.Я.Савченко. Сучасний урок у початкових класах. Київ, Магістр-Б, 1997, С.174).

У молодшому шкільному віці, на який розрахована програма «Росток», розвивальний характер навчальної діяльності пов'язаний із тим, що, по-перше, її зміст ми намагаємося базувати на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується передусім шляхом вивчення матеріалу від абстрактного до конкретного, від загального до часткового, тобто відтворюється історичний процес розвитку знань. По-друге, в основу програми «Росток» ми поклали діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів у межах кожного навчального предмета. Предмети інтегруюються в цілісну систему, а в ній - зазначені вище напрями розвивальної роботи. Учні набувають необхідних знань через різноманітні способи активізації сприйняття об'єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види пошукової діяльності. Розвитку гнучкості та варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок і оповідань про навколишній світ, поетичні й інші вправи з розвитку мовлення тощо; вправи з моделювання, конструювання об'єктів та явищ навколишнього світу; вправи і завдання на оволодіння загальнонавчальними вміннями.

Діяльнісний підхід до навчання та виховання враховує принцип інтеграції, тісно пов'язаний з при­нципом розвивального навчання. Під інтеграцією ми розуміємо процес поєднання окремих елементів навчання і виховання в єдину цілісну систему для отримання якісно нового результату освіти.

У програмі «Росток» принципи інтеграції та пріоритету розвивального навчання використовуються  як для побудови змісту, так і для розробки методів і технологій навчання й виховання. Як уже зазнача­лося, однією з необхідних умов розвивального навчання є його зміст, який будується шляхом вивчення матеріалу від абстрактного до конкретного. Але щоб узагальнити зміст, подати його цілісно, потрібно інтегрувати матеріал навколо якоїсь основної проблеми. Це дасть змогу учням спочатку загальне, цілісне уявлення про проблему, а потім її конкретизувати, уточнювати, поглиблювати. Такий підхід відповідає віковим особливостям учнів. Так, у програмі «Росток» принцип інтеграції був використаний при формуванні її ядра - інтегрованого курсу «Навколишній світ», який реалізує предмет «Я і Україна». На основі курсу «Навколишній світ» в учнів формується цілісна картина світу. Зміст цього курсу спирається на взаємопов'язану послідовність тем, які поступово розкривають перед дитиною багатогранний, різноманітний та цілісний навколишній світ.

У курсі «Навколишній світ» враховані вікові інтереси учнів для ознайомлення з тими або іншими питаннями навколишнього світу. Наші спостережен­ня на етапі констатувального експерименту, а також висновки психологів показали динаміку пізнавальних інтересів молодших школярів. З широкого кола питань про світ, в якому ми живемо, найбільше їх цікавлять такі:

- сфера навчання, школа, спілкування, взаємосто­сунки;

- Космос, виникнення зірок і планет; актуальні проблеми цивілізації; конкретні екологічні проблеми;

- професія, побут, дозвілля, мода;

- природа, походження людини.

Ці питання враховувалися під час створення інтегрованого курсу «Навколишній світ», оскільки вони найбільше цікавлять учнів молодшого шкільного віку. В ході дослідження ми дійшли висновку, що в традиційному курсі природознавства неможливо сповна врахувати пізнавальні інтереси учнів молодшого шкільного віку. Це зумовлено його суто природничою спрямованістю, яка не враховує інші аспекти навколишньої дійсності. Тільки більш широка інтеграція змісту навчання в курсі «Навколишній світ» дає змогу підпорядкувати його побудову пізнавальним інтересам і віковим особливостям розвитку учнів.

При розробленні змісту курсу «Навколишній світ» ми врахували також такі висновки психологічних досліджень. Уява дитини значно бідніша, ніж у дорослих, оскільки спирається на меншу кількість образів та якість комбінацій, їх різноманітність. Тому уяву дитини в період молодшого шкільного віку ( від 7-ми до 11-ти років) треба постійно збагачувати. Цьому суттєво сприяє інтегрований зміст курсу «Навколишній світ», оскільки вимагає широкої інтеграції методів та технологій навчання і виховання, спираючись на психологічні дослідження з проблем функціональної асиметрії півкуль головного мозку. Відповідно виникає необхідність гармонійно поєднати в єдиній системі методи, спрямовані водночас на розвиток правої та лівої півкуль головного мозку, органів чуттів, емоцій.

Так, у методику предмета «Навколишній світ» органічно вплетені елементи живопису, ліплення, музики, драматизації, трудового навчання, що потрібно  для постійної підтримки в учнів глибокої зацікавленості у навчальній праці.

Як уже зазначалося, важливе місце в побудові комплексної програми розвитку дітей «Росток» посідає принцип екологізації навчання і виховання. Відомо, що екологізація освіти може здійснюватися різними шляхами: створення спеціальних курсів екології, включення додаткових екологічних розділів у традиційні навчальні курси, а також перебудови змісту всіх навчальних курсів на екологічних засадах. На нашу думку, останній шлях є найбільш ефективний. У програмі «Росток» цей шлях екологізації змісту навчання розглядається як пріоритетний. На практиці це означає включення у базовий курс програми - «Навколишній світ» та інші навчальні курси основ­них елементів екологічної освіти: навчання екології (набуття знань про закономірності та взаємозв'язки природних явищ, єдності живої і неживої природи, суспільства й природи, про поліпшення стану навко­лишнього середовища); екологічне виховання (вироблення в учнів здібностей наукового, морального, естетичного спрямування з екологічних питань, прагнень до активної діяльності з охорони довкілля, мотивів, потреб, звичок екологічно-доцільної поведін­ки); розвиток (інтелекту - здібності імовірнісного аналізу ситуацій, емоцій, здібності до розпізнавання універсальних та утилітарних цінностей).

Таким чином, основними концептуальними засадами науково-педагогічного проекту «Росток» стали такі напрями розвитку сучасної освіти, як гуманізація, екологізація та інтеграція навчально-виховного процесу, його розвивальна орієнтація на основі діяльнісного підходу.

За період констатувального етапу дослідження розроблені та апробовані програма і прогнозовані результати наукових досліджень, пакет нормативних документів щодо діяльності експериментальних за­гальноосвітніх навчальних закладів, основне діагнос­тичне та науково-методичне забезпечення експери­менту. За цей час виконувалася робота з розроблення навчального плану, експериментальних навчальних програм, нових підручників і навчальних посібників для початкової школи та 5-б-х класів основної школи, в яких основний акцент був зроблений на загальний розвиток учнів у процесі навчання. Зокрема були розроблені та апробовані нові програми, навчальні посібники і підручники для початкової школи з усно­го та писемного мовлення, математики, інтегрованого курсу «Навколишній світ», англійської мови, безпеки життєдіяльності, мистецтва. Проведена експертиза і затверджені колегією Міністерства освіти і науки України програми курсів «Навколишній світ» (автор Т.О. Пушкарьова) і математика для початкової школи (автор Л.Г. Петерсон), а також надано гриф «Реко­мендовано Міністерством освіти і науки України» відповідним навчальним посібникам для початкової школи. Крім цього, здійснювалися дослідження сучасних моделей психолого-педагогічної діагностики й самоаналізу розвитку учня, а також управління експериментальним загальноосвітнім навчальним закладом.

Проведено експертизу і затверджено колегією Міністерства освіти і науки України програми з предметів «Я і Україна» (реалізується інтегрованим курсом «Навколишній світ», автор

Т.О. Пушкарьова) і математика для 1-4-х класів початкової школи (автор Л.Г. Петерсон). Програмам надані відповідні грифи МОН України.

Для цих програм були розроблені відповідні під­ручники. Серед них підручник «Навколишній світ» для 4-го класу початкової школи з предмета «Я і Україна» посів друге місце на Всеукраїнському конкурсі підручників, що відповідають Державному стандарту початкової загальної освіти, а автор ТО. Пушкарьова нагороджена Дипломом II ступеня.

За підсумками другого етапу експерименту були повністю виконані завдання щодо його психолого-діагностичного забезпечення. Виходячи з сучасних вимог до освіти, а також результатів експериментально-дослідної роботи, в процесі виконання науково-педагогічного проекту «Росток» виникла необхідність розроблення комплексного моніторингу результатів навчання і розвитку учнів.

Цей моніторинг мав такі завдання: визначення рівня розвитку, виховання, навчальних досягнень дитини порівняно з середніми показниками у певній віковій групі; виявлення динаміки рівня розвитку кожної дитини й класу в цілому; визначення причин можливих негативних явищ і розроблення рекомендацій щодо їх усунення.

Аналіз результатів діагностики розвитку учнів у ході апробації розробленого навчально-методичного забезпечення експерименту дав можливість виділити три основних блоки комплексного моніторингу:

1) рівня загального психічного розвитку учнів;

2) навчальних досягнень учнів;

3) діяльності вчителя.

Продовжується робота над доопрацюванням програм і підручників для 5-б-х класів основної школи з курсів математики, основ теорії ймовірності й навколишнього світу та над їх навчально-методичним забезпеченням.

У ході виконання експериментально-дослідної роботи систематично узагальнюється досвід учителів-експериментаторів. Результати узагальнення досвіду опубліковані в журналах «Початкова школа», «Рідна школа», «Позакласний час», «Світ виховання» та ін.

Завдання щодо організаційного забезпечення/заплановані програмою експерименту на цей період, повністю виконані, зокрема, проводяться:

• щорічні курси з підготовки вчителів за комплексною програмою розвитку дітей науково-педагогічного проекту «Росток»;

• звітування експериментальних навчальних закладів всеукраїнського рівня;

• організована видавнича діяльність для забезпечення експериментальних навчальних закладів друкованою продукцією.

У межах проекту захищено 5 кандидатських дисертацій, розроблено 12 навчальних програм, підручники, навчальні та методичні посібники (більше 100 назв). Сьогодні в Україні за проектом «Росток» працює понад 500 шкіл, серед них 11 - на всеукраїнському рівні.