Свято
Свято – це форма синтетична виховної роботи, що узагальнює набутий досвід дітей.
Мета – залучає вихованців до творчої колективної діяльності, розвиває творче мислення, творчі здібності, художні інтереси, естетичні смаки.
Види свят: тематичні, календарні.
Форми
- побудовані на літературній основі (театралізовані, поетичні тощо);
- побудовані на музичній основі (з музично-хореографічних кольорів);
- жанрові (карнавал, циркове шоу, оперета, тощо).
Переваги свята як форми проведення:
- дозволяє залучити велику кількість учасників;
- цікавий спосіб проведення дозвілля;
- включає різноманітні фрагменти інших форм виховної роботи як прийомами роботи;
Структура проведення свята:
- Вступ (емоційний настрій, атмосфера свята, що досягається яскравою і цікавою назвою, гарним художнім та музичним оформленням приміщення, де проводиться свято, зручним розміщенням глядачів.
- Зав’язка (вихід ведучих з представленням програми, що буде відбуватись і як саме, можливе підсилення емоційного ефекту музичним чи літературним твором);
- Розвиток дії (складові елементи свята – концертні номери, конкурси, ігри, інформаційні повідомлення тощо);
- Кульмінація (найвищий емоційний підйом у святі);
- Фінал (підведення підсумків);
- Післядія (при необхідності).
Тривалість свята – 60- 120 хвилин (залежно від віку дітей).
Умови ефективності:
- оригінальний сюжет сценарію свята;
- яскрава назва;
- наявність костюмів, декорацій, подарунків;
- зміна форм, прийомів діяльності кожні 5 хвилин, щоб утримати увагу глядачів;
- залучення до дій глядачів (ігри з залом, запитання тощо);
- наявність у сюжеті протидії;
- тривала і якісна підготовка;
- відсутність пауз при проведенні (паузи заповнюють музикою, роботою з глядачами).
Методичні рекомендації щодо організації і проведення
свят у початкових класах.
У сучасних умовах, коли особливе значення набуває духовний розвиток особистості, організація шкільних свят вимагає особливої уваги педагогічного колективу школи.
При цьому необхідно пам’ятати , що свята, ранки – лише частина багатогранної роботи з учнями і організатор, вчитель, плануючи їх проведення, повинен уміло включати їх у систему виховного процесу у початкових класах.
У житті молодшого школяра свято займає особливе місце. Діти цього віку самостійні , емоційні, вразливі, для них характерні яскравість, гострота сприйняття прагнення до самовираження.
В організації і проведенні свят приймає участь весь колектив класу, вчитель, педагог – організатор, батьки. Свято – це результат кропіткої праці, і проводитись воно може не частіше одного - двох раз за чверть.
Робота з підготовки і проведення свят ділиться на ряд етапів.
Перший етап – вибір свята. Він визначається всією системою роботи, віковим і специфічними особливостями даного колективу рівнем його вихованості, підготовленість дітей, до виховання завдань можливістю розумного співвідношення традиційних тем і тем, продиктованих сучасністю. Вибір тем супроводжується визначенням мети свята.
Необхідно ретельно продумати введення дітей у тему свята. Для цього проводиться бесіда – старт, вона зацікавлює учнів наступною роботою, створює ситуацію “ завтрашньої радості”.
Наступний етап – організація підготовчої роботи до свята. Підготовча робота до свята повинна впливати на розум, емоції школярів, включати їх у суспільно - корисну діяльність. В цей період планується і проводяться вікторини, трудові десанти, розвідка добрих справ. Виконуються роботи по виготовленню костюмів, оформлення залу, запрошувальних листівок. Вся ця робота відкриває широкі можливості як для колективної так і для індивідуальної діяльності школярів.
Особливої уваги педагога – організатора, вчителя вимагають індивідуальні завдання. Вони повинні допомагати повірити у свої сили, завоювати увагу тим дітям, яким важко дається навчання і хто в колективі це відчуває себе невпевнено.
Виховне значення свята значно підвищується, якщо в його підготовці і проведенні приймають участь всі учні . Для молодшого школяра особливу цінність набуває оцінка його праці, зусиль, ініціатива вчителем, товаришами, колективом. Колективна діяльність по підготовці до свята буває, як правило , радісною, сприяє згладжуванню конфліктних ситуацій між дітьми, що робить шкільне свято ефективним засобом згуртування і росту колективу. Діти бачать, що колективні зусилля приносять більше користі, люба справа виконується краще і швидше, коли їх підтримують, вірять у свій успіх, чекають результатів.
Радісний, творчий настрій дуже важливі для колективної діяльності . Для стимулювання творчості вихованців кожна організувати різноманітні конкурси : на кращій ескіз емблеми, на саму цікаву пропозицію. Хід підготовки до свята періодично треба обговорювати в класі.
Важлива частина підготовки до свята – розробка сценарію. У сценарії у суворій послідовності описується те, що буде відбуватися на святі : фрагменти що розкривають тему, авторські переходи від однієї частини до іншої, прийоми активізації учасників / конкурси, ігри, сюрпризні моменти, проблемні ситуації.../, оформлення і обладнання свята.
У сценарії важливо не тільки дати матеріал, що відповідає темі, але і яскраво підкреслити ідею свята. Тема та ідея свята – це не одне і те ж. Тема зазвичай відома дітям або задовго до свята, або з самого його початку, а ідея – це той висновок до якого повинні прийти учасники свята.
При складанні сценарію свята треба звертати вагу на сюжет, сюжетне дійство, яке розвивається в ході свята. Так, на святі “ Хороше навчатись в школі ! ”, кожен із учнів стає учасником тих подій і пригод, які відбуваються з головним героєм – Буратіно. У ході події Буратіно переконується , що без знань алфавіту йому не обійтись .Сюжетна лінія сценарію : Буратіно не хоче вчитись і із-за цього потрапляє в скрутне становище, та нарешті він розуміє, що був неправий, і він хоче вчитись. Сюжетна лінія повинна допомагати розкрити ідею. У даному випадку головна ідея така : “ Знання школяра починається з оволодіння алфавітом”
Сюжет, і природно все свято, стає особливо яскравим, коли діям героїв є протидія. У боротьбі добра і зла особливо яскраво вимальовується ідея свята. Різноманітні пригоди, учасниками яких є діти, роблять сюжет захоплюючим, спонукають всіх прийняти участь. Саме завдяки цьому вони із глядачів перетворюються у діючих
осіб свята / на принципі співучасті основуються майже всі дитячі вистави / . Учням молодшого віку необхідні перш за все сюжетні події, щоб хтось з кимось боровся, хтось когось перемагав.
Коли сюжетна лінія намічена, можна приступати до підбору літературно – художнього матеріалу і розробки композиції (логіка розвитку, хід, послідовність подій). У сценарії повинні бути чіткий початок, основна частина і фінал. Зав’язка свята – важлива умова його успіху. Це може бути весела пісня, поетична заставка, сюрпризні події (поява якого несуть персонажа або “ телеграми – листка”), світлові та звукові ефекти та ін.
До основної часини сценарію висовуються такі вимоги :
- сувора логічність;
- наростання подій;
- завершеність кожного окремого епізоду;
- контрастність побудови;
- зміна дій учасників свята.
При розробці свята необхідно ретельно продумати кульмінацію і розв¢язку.
Недарма говорять : “ кінець – усьому ділу вінець”. У підготовці і проведені свята важливе значення має обладнанні і оформлення. Від них багато в чому залежить успіх або невдача. Як би добре не було підготовлене свято, але якщо воно проводиться в незатишному, похмурому приміщенні, або діти сидять у тому ж класі і за тими ж партами, настроїти їх на свято дуже важко. Тому краще, якщо свята проводяться в актовому залі, ігровій кімнаті, на спортивному майданчику, якщо ж немає такої можливості, то необхідно переобладнати клас на час свята. Поміняти розміщення парт, стільців, стіни і вікна оформити згідно теми свята.
При оформленні приміщення виділяється окреме місце – саме яскраве, на якому розміщується панно, плакат, композиція, що передають тему свята. Діти повинні сидіти обличчям до цього центру, він допомагає яскравіше сприймати тему, створює відповідний святковий настрій.
Учні молодшого віку полюбляють зовнішні атрибути. Важливо, щоб батьки разом з дітьми готували костюми або їх елементи, а педагог – організатор, або вчитель – медалі, дипломи для нагородження та ін. При цьому важливе естетичне оформлення залу, костюмів, виставок робіт учнів і т.д. Запрошені на свята теж повинні мати святковий вигляд.
До свята необхідно перевірити якість роботи технічних засобів, передбачити, хто буде відповідати за неї і т.д.
Підготовка до свята – клопітка і серйозна робота педагогічного колективу, колективу батьків, дітей класу. Від її якості буде залежить хід свята, його емоційний вплив на дітей. Після свята необхідно надати дітям можливість обмінятися думками, висловити свої почуття. Таке обговорення проводиться після кожного свята. Питання для обговорення залежатимуть від теми і ходу свята і можуть бути такими: Чи хотілось б вам побувати ще раз на такому святі ?
- Що вам найбільш сподобалось на святі, а що ні ? Чому ?
- Кого б із учасників і за що ви б нагородили ?
- Як ви собі уявляли головних героїв до того як їх побачили ?
А на святі вони були кращими чи гіршими ? Чому ?
- Які б костюми ви особисто виготовили для героїв свята ? Опишіть їх.
- Хто допоміг вам у проведенні свята ?
- Кого із учасників свята ви б могли назвати майстром хорошого настрою ?
Можна запропонувати дітям творче домашнє завдання: зробити ескізи медалей, костюмів, декорацій.
Свято пройшло. Чи всі завдання вдалося вирішити, що нового дізналися діти, як збагатилося їх емоції, чи навчились вони працювати разом, чи всі виховні можливості свята використані, як приймали участь в підготовці свята батьки, інші учасники ? Такий аналіз свята допоможе вчителю, педагогу – організатору в його подальшій роботі з дітьми.